Педагогам > Ігри з піском як засіб оздоровлення дошкільників

Ігри з піском як засіб оздоровлення дошкільників
Під час діяльності дитини з піском можна  краще зрозуміти малюка, забезпечити більш оптимальні умови для його подальшого розвитку. З огляду на це коротко з'ясуємо історію виникнення пісочної терапії. Вона бере свій початок у 1929 році, коли англійський дитячий психотерапевт Маргарет Ловенфельд вперше застосувала пісочницю в ігровій психотерапії. Доктор надавала неабиякого значення тактильному контакту дитини з піском і водою, доповнюючи його іграми з різноманітними предметами та ляльками. Вона помітила, що діти додають в пісок воду і поміщають туди мініатюрні іграшки     Юнгіанську пісочну терапію було розроблено швейцарським дитячим психотерапевтом Дорою Кальфф після того, як у 1956 році Юнг порадив їй вивчити пісочну терапію особисто в Ловенфельд. Кальфф доповнила техніку Ловенфельд юнгіанським підходом і власним глибоким знанням східної філософії    Відомо, що створення зображень і відбитків на піску пов'язано з реалізацією дитиною власних потреб у грі і творчості. Під час самостійної творчої роботи у дошкільника змінюється звичне відчуття часу, через створення візуальних образів активізується внутрішній творчий потенціал. Зовсім маленькі хлопчик або дівчинка раптом помічають, що виконуючи певні рухи, вони залишають сліди на поверхні предметів. Так починається "графічний діалог" малюка з навколишнім світом, який проявляється в намаганні залишити на піску або снігу свої сліди, провести пальцями по запиленій поверхні меблів тощо. Спостерігаючи за появою цих слідів, діти усвідомлено продовжують їх створювати, підтверджуючи тим самим факт свого існування. Більш глибокі сліди створюються за допомогою паличок або камінців.  Дошкільників цікавить створення зображень, тому вони можуть досить довго грати і водночас працювати над образом, поступово вдосконалюючи зображувальні навички.  Отже, ігри з піском є засобом пізнання і взаємодії дитини з навколишнім світом. Вони сприяють формуванню і розвитку "Я", диференціації малюком зовнішнього та внутрішнього світу тощо.  Дуже непросто розібратися в собі самому, а тим більше торкнутися і відчути "трепет" душі іншого. Безперечно, можливість зрозуміти одне одного нам надає мовлення, але існує таке висловлювання: "Мова нам дана для того, щоб приховувати власні думки". Отже, мова бажань і почуттів близьких нам людей досить часто є незрозумілою.  А як же бути маленькій людині, не дуже великий словниковий запас якої не дає можливості у повному обсязі передати свої переживання? Як дошкільнику реалізувати свій творчий потенціал, відкрити тайни своєї душі? Наприклад, за допомогою малюнка.  Сьогодні достатньо розповсюдженою є думка, що олівець – це "безпечний" матеріал, оскільки зображення, зроблене ним, можна стерти або виправити, зробивши тим самим малюнок більш досконалим . Погоджуючись з авторами цієї теорії, слід зазначити, що виправлення зображення знову і знову може призвести до того, що маленький художник ніколи не закінчить свій малюнок, адже діти малюють ще не так добре, а тому можуть засмучуватись і плакати від того, що не змогли виразити у малюнку те, що хотіли. Більш того, дошкільники досить часто навіть не намагаються щось намалювати, боячись чистого аркушу паперу.  І тут на допомогу приходять ігри з піском. Простота використання пісочниці і той факт, що пісок і вода є найбільш природними матеріалами, сприяє прояву творчого початку. Створюючи картини на піску, використовуючи при цьому маленькі фігурки, дитина відбиває ситуацію, яка її хвилює і досить часто знаходять для себе відповіді, які так важко було отримати від дорослих. Педагоги же, в свою чергу, набувають унікальної можливості реально побачити внутрішній світ хлопчика або дівчинки.  Створюючи картини на піску, розігруючи різноманітні казкові сюжети, маленька людина набуває безцінний досвід символічного вирішення багатьох життєвих ситуацій, згодом в її поведінці можна помітити певні зміни – дитина починає застосовувати свій "пісочний досвід". Отже, спочатку внутрішня реальність переноситься на пісок, а потім досвід ігор з піском переноситься у внутрішній світ дошкільника й у вигляді певних моделей відбивається в його реальній поведінці.  Значення таких ігор для розвитку дитини дошкільного віку підсилюється тактильними властивостями піску. Не викликає сумніву, що ігри з піском і водою викликають неповторні тактильні відчуття, отримати які неможливо під час використання інших матеріалів. Окрім того, пісочниця є безпосереднім інструментом створення візуальних образів. Крім цього, тісне "спілкування" дитини з піском сприяє збагаченню сенсорного досвіду дітей, усвідомленому засвоєнню таких понять, як-от: сухий, вологий, мокрий, легкий, важкий, важкуватий, холодний, теплий, гарячий, світлий, темний тощо. Безперечно цими ж поняттями збагачується і словник дітей.  Ігри дітей із піском педагог може організувати як у великих пісочницях, якими обладнаний двір дошкільного навчального закладу, так і у спеціальних маленьких.  Великі пісочниці, надають змогу гратися відразу кільком дітям, допускаючи право кожного на ігри з піском. Тому розмір такої пісочниці може бути будь-яким. Малюк біля неї схожий на невелику фігурку  Маленькі пісочниці, розмір яких за Маргарет Ловенфельд, повинен складати 52х75х7см, є індивідуальними. Традиційно вони мають прямокутну форму і зроблені з дерева, висота розташування відповідає зросту дитини, тло повинно бути блакитного кольору.  Образи, які створюватимуться в маленьких пісочницях, безперечно будуть значно менше дитини, що дає їй змогу керувати ними.  З'ясуємо думку фахівців щодо глибини та кольору пісочниці. За Дорою Кальфф, висота борта 7 см не дозволяє створювати у піску великі поглиблення, але припускає створення високих форм. Саме тому невелика глибина пісочниці та її голубий колір, як символ неба або води, глибини, висоти і безперервного дистанціювання, створюють враження двомірності. Це викликає асоціацію з малюнком на папері, а не із скульптурним образом  .  Сучасні дослідники пропонують застосовувати пісочниці різних кольорів, просто підставляючи бортики . Які ж кольори не слід забувати під час організації ігор дітей із піском?  Насамперед це зелений колір, який ніби занурює дошкільника в рослинний світ. Для деяких хлопчиків і дівчаток зелена пісочниця – це можливість подорожі величезним лісом, де дерева настільки високі, що маленька дитина навіть не може побачити неба. Якщо ж до зелених бортів додати коричневе дно і таким чином отримати образ поверхні землі, можна сприяти розгортанню ігор із життя комах, рослин, чарівних істот тощо.  Пісочниця може мати і жовті борти. Тоді сюжети ігор, які там розгортатимуться, будуть світлими, теплими. Так, вони можуть бути присвячені пригодам на березі моря, в пустелі, навіть на якійсь казковій планеті тощо.  Доцільним під час організації ігор дітей дошкільного віку з піском є застосування фіолетового кольору, який сприятимеорганізації дитячої подорожі у світ мрій, фантазій і казок. Під впливом фіолетового кольору дитяча уява може створити сюжети, які поєднуватимуть героїв із різних казок і передбачуватимуть їхні незвичайні пригоди у казкових країнах.