Спадщина Сухомлинсьокого > Формування у дітей почуття доброти і людяності впроваджуючи творчу спадщину В.О.Сухомлинського.

Формування у дітей почуття доброти і людяності впроваджуючи творчу спадщину В.О.Сухомлинського.

Формування у дітей почуття доброти і людяності впроваджуючи творчу спадщину В.О.Сухомлинського. Мета: Формування духовно-моральних цінностей, орієнтирів, переконань дошкільників та створення умов для підвищення рівня їх моральної активності.

Становлення морально спрямованої особистості, формування соціальної відповідальності та вміння відчувати й розуміти себе та інших людей, виховання гуманістичних рис у дітей дошкільного віку на основі педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського.

 

Завдання:

  • збагачувати наочно – чуттєві уявлення дитини про моральні якості, чесноти та добру поведінку;

  • сприяти розумінню того, яке велике значення має дотримання моральних прав та норм в житті кожної людини;

  • формувати вміння розуміти позитивні й негативні вчинки, давати їм оцінку;

  • закріплювати вміння дотримуватись моральних прав і норм у повсякденному житті.

 

Очікувальні результати освітньо–виховної роботи з дітьми дошкільного віку:

  • уміють поводитись з дітьми відповідно до вікових особливостей, фізичного стану та настрою;

  • володіють навичками спілкування, переймаються невдачами, горем інших людей;

  • посильно допомагають товаришам, людям, у яких сталися неприємності, горе.

 

 

Душевність, людяність, щирість... Знайомі, звичайно, слова, але не такі й уживані сьогодні. Чи випадково? Мабуть ні: спочатку минуле вправно формувало в нас матеріалістичний світогляд, вело якнайдалі від ідеалізму, від проблем людського духу; тепер сучасність з її економічними пріоритетами, прагматичними орієнтаціями на вузькоспрямовані чесноти (енергійність, діловитість, кмітливість тощо) витісняє з активного словника для багатьох ці теплі, добрі такі природні поняття.

А якщо це стосується дошкільнят, то тут доцільно застосувати слова: що посіємо, те й матимемо. Тому,взявши за основу в своїй роботі педагогічну спадщину відомого педагога, пронизану вірою і любов'ю у могутню силу виховання, ми називаємо свій садок «БУДИНКОМ ДОБРА І РАДОСТІ».

Найбільшою цінністю нашого закладу є дитина, з її правом на цікаве і щасливе життя. Основний принцип роботи полягає в гуманізації виховного процесу , що починається від дитини, осмислюється знову таки до дитини. Тому всі педагоги керуються словами Василя Олександровича Сухомлинського «...проводжаючи люблячим поглядом свою дитину , мати вірить у те, що педагог знає щось таке, чого не знає вона, мати. І ми, педагоги, повинні знати те, що знає далеко не кожна мати, якщо ми справжні учителі!»

Дослухаючись до порад педагога-гуманіста, працівники ДНЗ з перших днів перебування малюків у садку прагнуть навчити їх розуміти красу навколишнього світу, усвідомлювати моральний сенс міжлюдських стосунків, пам’ятаючи, що сприймання, осмислення прекрасного – то основа естетичної культури, без якої почуття залишаються глухими до всього благородного і високого в житті .

Зараз ми розуміємо, що Василь Олександрович Сухомлинський бачив далеко наперед. Все те, що він говорив, писав і застосовував на практиці, відповідає сучасності, воно навколо нас, в повсякденній творчій лабораторії наших педагогів. Вихователі постійно дбають над підвищенням своєї фахової майстерності, впроваджуючи в практику роботи інноваційні технології за спадщиною Василя Олександровича : « Пізнаємо світ розумом і серцем» та « Виховуємо казкою».

Педагоги над інноваціями працюють тривалий час, в їх арсеналі велика підбірка авторських матеріалів, що розкривають системний підхід роботи з дітьми, педагогами, батьками з даного питання .

Разом з дошкільнятами ми мандруємо екологічними стежками в « куточки невимовної краси», де протягом року спостерігаємо за живими обектами. Там малята розв'язують складні філософські питання: « Чому навколо все радіє?», « Що може бути скарбом для когось?», « Що відчуває людина, коли обіймає дерево?», складаємо гімни Красі, Доброті, Праці. Ці теми ми беремо з педагогічних матеріалів Великого Педагога , з його оригінальної методики виховання культури почуттів.

Для дошкільнят казка-це те віконечко, через яке проникає світло про оточуюче і формує навики пізнання світу. Тому творчі педагоги нашого закладу широко використовують педагогічну спадщину Василя Олександровича Сухомлинського, який цікаво розробив життєдайну теорію «Виховуємо казкою». Творче використання даної технології вирішує складні питання мовленнєвого розвитку та виховання в цілому.

Вихователі ДНЗ планують цікаву, насичену, а головне результативну роботу по впровадженню педагогічних ідей Василя Сухомлинського. Такі форми роботи, як театралізовані вистави, свята, розваги, літературні вікторини, ігри-драматизації, музично-літературні мікси, широке використання казок, міні-занять, казок-хвилинок позитивно вплинули на збагачення словника дітей специфічними казковими зворотами, фразеологізмами. Тексти казок та оповідань допомагають малятам правильно будувати діалоги, логічно мислити.

В групових кімнатах створено спеціальні умови, а саме : виготовлені різні види театру, дидактичні ігри, оформлений куточок ряження, розроблена система методів роботи з казкою. Ми маємо чудову колекцію мякої іграшки, яку подарували батьки. Коли педагоги розповідають казку про тварин, малята часто запитують, чи це наш ведмедик, чи якась інша іграшка живе у казочці. Обговорюючи різні ситуації на основі казок, пропонуємо дітям придумати свої версії. Малюки залюбки продовжують казки або шукають вихід із певної ситуації. Вони люблять придумувати казки і часто із задоволденням розігрують та розповідають батькам, товаришам, адже це-плід їхньої фантазії.

Педагоги не тільки вчать дітей створювати, слухати казки, а й передавати враження від них у малюнках, аплікаціях, ліпленні. Діти зображують те, що їх хвилює й радує, на папері відкривається світ мрії. Адже, дитячий малюнок, сам процес малювання - це частка духовного життя дитини. І, як говорив Сухомлинський :«Діти не просто переносять на папір щось із навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього, як творці краси, дістаючи насолоду від неї».

В дошкільному закладі систематично проходять різноманітні виставки робіт за сюжетами оповідань та казок видатного педагога, на яких діти, батьки та педагоги демонструють свої творчі доробки. А в цих роботах завжди бринить почуття любові, тендітне схиляння перед красою, таємниче прагнення досконалості.

Педагогічний колектив дошкільного закладу велику увагу приділяє питанню духовно-морального виховання дітей. З цією метою творчою групою закладу оформлена « Галерея духовності», яка працює за авторською програмою виховання основ духовно-морального спрямування дітей дошкільного віку «Свічечка надії», розроблена педагогами нашого закладу. Невідємний атрибут «Галереї духовності»-це інформаційний блок для педагогів, батьків і дітей, який розміщений в зручному місці і складається з 6 секторів, які мають визначені теми:

1сектор-Норми моральності за педагогічною спадщиною В.О.Сухомлинського

2 сектор -Духовні цінності сім'ї та родини

3 сектор-Моральні основи християнства

4 сектор- До витоків народної культури

5 сектор-Прикладне мистецтво у формуванні загальнолюдських цінностей

6 сектор- Взаємодія дошкільного закладу і сім'ї.

В першому секторі зібрані матеріали, теооретичного та практичного змісту, що розкривають основні моральні цінності, орієнтири, переконання дошкільників на основі педагогічної спадщини Василя Олександровича Сухомлинського.

Робота « Галереї духовності» не обмежується самими заняттями, як найбільш відомою і популярною організаційною формою. Основними її формами та видами є:бесіди-роздуми, бесіди-обговорення, читання художніх творів духовно-морального змісту, моделювання вихователем життєвих ситуацій, що вимагають морального вибору, зустрічі з цікавими людьми,тощо . Крім макетів, предметів, експонатів до творів Сухомлинського «Галерея духовності» надзичайно багата народною мудрістю. Є в ній і казка і легенда, пісня і дума, загадка, прислів'я і приказка, весела забавлянка та ніжна колискова, цікава гра і мирилочка-дражнилочка.

Розуміти дитину-означає розуміти її психологію, зазирнути в глибину її душі. З цього приводу в дитячому садку успішно функціонує психологічна служба, яка забезпечує озброєння педагогів, батьків спеціальними знаннями та вміннями, «Методами людинознавства», як зазначав Сухомлинський. Отже, розумітити дитину-це означає розуміти мотиви її вчинків і потреб. З метою підвищення психологічної культури і професійної компетентності вихователів планується і здійснюється система освітніх заходів. Тематика занять практичного психолога з дітьми, батьками, педагогами виходить з потреб сьогодення.

Отже, для виявлення результативності виховання у дітей духовно-моральних цінностей було проведене діагностування. За такими напрямками:

  1. Що таке добро і зло?

  2. Оцінка власних вчинків та однолітків.

  3. Поняття правдивість і чесність.

В Діагностуванні взяли участь 50 дітей старшого дошкільного віку. Отримали наступні результати: у більшості дітей сформовані поняття добра і зла, правдивості і чесності. Діти дають оцінку власним вчинкам та вчинкам своїх товаришів.

Проте незначна кількість дітей не завжди усвідомлюють що таке добро і зло ,правдивість , чесність, плутаються в поняттях. Проявляючи егоїзм не об'єктивно оцінюють свої вчинки та вчинки однолітків.

В.Сухомлинський прагнув народження доброти в серці кожної дитини. Великий педагог робив все для того, щоб виховувати у дітей доброту, людяність, сердечність, співчутливість. Сьогодні вихователі нашого закладу прагнуть, щоб їхні вихованці памятали слова видатного педагога: «Живи так, щоб твоя серцевина була здоровою, чистою і сильною. Бути справжньою людиною-це значить віддати силу своєї душі в ім'я, того щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатими, щоб у кожній людині, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишилось щось хороше від неї, від твоєї душі»