На сучасному етапі розвитку українського суспільства в цілому і освіти зокрема велика увага приділяється й дошкільному вихованню. Прийняті нормативні документи , зокрема концепція дошкільного виховання в Україні , Базовий компоненнт ( нова редакція) ,визначають основні завдання цієї освітньої галузі : формування гармонійно розвиненої особистості , культивування знань , пробудження інтересу і прагнення до навчання та праці , розвиток розумових здібностей і підготовка до успішного навчання у школі .
Дітям дається багато знань і понять , але як досягти високого та достатнього рівня свідомого та глибокого засвоєння пропонованого вихователем під час пізнавально-розвивальної діяльності чи в інших формах навчально-виховної роботи
Відомо , що дитина розвивається у процесі гри та навчально-пізнавальної діяльності. Ігрова діяльність є найдоступнішою для дитини дошкільного віку , оскільки відповідає її психічним і фізичним можливостям. За своїм змістом ігри органічно пов’язані з життям , працею і поведінкою дорослих членів суспільства. В.О.Сухомлинський називав гру величезним світлим вікном , крізь яке в духовний світ дитини вливається живильний потік уявлень , понять про навколишній світ .
Гра викликає радісні переживання , бадьорий настрій , що є запорукою доброго здоров’я , формує такі риси особистості як дисциплінованість . кмітливість . сміливість , витривалість , винахідливість , рішучість , наполегливість , організованість. Отже , гра є тією формою організації життєдіяльності дошкільника , в умовах якої педагог застосовує різні методи , формує особистість дитини , її громадську позицію.
Як відомо . серед ігор особливе місце займають дидактичні ігри. Навчальна задача , поставлена в грі , має для дошкільника явні переваги. Дитина , захоплена задумом гри , не помічає . що вона навчається , хоча при цьому постійно стикається з перешкодами , які потребують перебудови уявлень і способів дії.
Дидактична гра має свої спонукальні мотиви , мету , ігрові дії , способи дій. Розвиваючі дидактичні ігри містять також правила , ігровий матеріал . А для того , щоб дидактична гра залишалася грою , вона обов’язково повинна включати ігровий задум , який спирається на конкретні потреби і схильності дітей , особливості їхнього досвіду. Згідно спланованої мережі освітньо-виховної роботи з дітьми протягом дня чітко визначили напрямки роботи ігрової діяльності , а саме : розвиток мовлення , грамоти , цікавої математики , валеології , ОБЖД , природи , економіки , ознайомлення з довкіллям , зображувальної діяльності.
Важливим було те , щоб всі ігри відповідали блочно-тематичному плануванню або ж тісно пов’язані з відповідними завданнями життєдіяльності дітей.
Слід зазначити , що до кожної гри розроблена мета і вказані основні завдання. Коротко зазначений роздатковий та демонстраційний матеріал , який є в комплекті до гри або серії ігор по даній темі.
Перелік дидактичних ігор занесено до загального каталогу мікрокабінету та в перспективне планування освітньо-виховної роботи поточного місяця. Слід зазначити , що каталог дидактичних ігор складений помісячно. В ньому зазначені назви ігор , розміщення їх в ПІРСах , використаний матеріал , назва місяця , в якому ігри будуть повторюватися, використання індивідуальних карточок , примітки
Особливим є те , що роздатковий матеріал має вигляд індивідуальних карточок , що забезпечують здійснення індивідуального та диференційованого підходу до дітей , а також багаторазове використання для розв’язання різних розвиваючих завдань. Наприклад , один і той же комплект карточок , виходячи з програмового змісту , може реалізовувати завдання пізнавального розвитку(математика) та фізичного розвитку (ОБЖД
З досвіду роботи варто відмітити , що тільки ігрові вправи , які проводяться з актуалізацією попередніх знань , досвіду , на яких нова інформація інтегрується з попередніми знаннями , дозволяють досягти високого рівня ефективності навчання і виховання , активізувати розумову активність , її резерви , підвищити самостійність у пізнанні навколишнього світу.
На допомогу у плануванні та проведенні таких ігрових вправ приходять розроблені та систематизовані дидактичні ігри та вправи , що відповідають усім основним розділам дошкільного навчання.
Та родзинкою на такий діяльноситі є використання індивідуальних дидактичних карточок , що охоплюють завдання з розвитку зв’язного мовлення , ознайомлення з навколишнім світом , цікавою математикою, образотворим мистецтвом та ін..
Слід звернути увагу на те , що ці картки враховують індивідуальні особливості кожної дитини і є диференційованими. Вони розраховані для групової роботи вихователя з дітьми. Ці універсальні картки слід вважати також багатофункціональними , тобто їх можна використовувати для розв’язання різних завдань програми , охоплюючи декілька тем. А щоб ці картки не були одноманітними , їх було розроблено декілька видів. Це картки «розмальовки» , «шнуровки» , «схеми» , «закладки» , «лото» , «складаночки». Або ж є картки , які охоплюють відразу декілька видів: «шнуровки-розмальовки» , «закладки-шнуровки» та інші.
Ці картки використовуємо багаторазово , але для виконання різних завдань. Вони сприяють розвитку інтелектуальних і творчих здібностей дітей , тобто дають можливість формувати в них потребу у розумовій роботі , інтелектуальній і творчій активності і розвивають дрібну моторику рук.
Створюючи універсальні картки , намагалися зробити так , щоб ігри з ними були доступними , мали елементи змагання , якщо не з кимось . то з самим собою , дотримуватись принципу переходу від найпростіших ігор (молодша група) до складних ігрових форм з поступовим поглибленням різноманітного змісту ігрових занять і правил.
Отже , використовуючи індивідуальні картки в роботі з дітьми , хотілося б ще раз відмітити їх цінність та ефективність.
По-перше , щоб не залишати дитину тривалий час без належної уваги ; по-друге , щоб у дитини формувалося почуття відповідальності , бажання виконати цікаве завдання самостійно і старанно ; по-третє , щоб підтримати у дитини інтерес до інтелектуальної роботи , коли їй доводиться виконувати завдання на повторення та закріплення навчального матеріалу , на вправляння , тренування ; по-четверте , щоб дати дитині можливість відчути радість від свого успіху , значимість власного Я .
Слід зазначити , що виховна , освітня цінність ігор з картками залежить від участі в них педагога , але без його натиску , що дає дитині можливість легко засвоїти різноманітні знання , набути вмінь та навичок .
Не тільки теоретично , а й на практиці була відчутна ефективність використання у педагогічному процесі ігрової діяльності ( використання дидактичних ігор та індивідуальних дидактичних карток з певним інтелектуальним навантаженням . Вихователь залучає вихованців до гри , щоб вони краще засвоїли навчальний матеріал , а дитина завжди охоче налаштовується на сприйняття нового або закріплення , аби мати змогу погратися.
Звичайно, представлений досвід роботи, педагогічні надбання і знахідки-це лише краплина у бурхливому океані педагогічного життя дошкільного закладу.
Це - постійна робота, пошуки ефективних методів і прийомів, любов до дітей ,душевний неспокій і потяг до нового, незвіданого , цікавого...